Держоблігації підуть в люди

Прерогатива обраних

Як розповів  «Рупору Одеси» на умовах анонімності керівник місцевої філії одного з найбільших вітчизняних банків, чимало відомих в Одеській області людей (чиновників, бізнесменів) активно купують валютні облігації, які випускає уряд. Так вони, з одного боку, захищаються від можливої девальвації гривні. З іншого, непогано та, головне, безпечно, заробляють.

«Розмір капіталовкладень стартує в середньому зі 100 тисяч доларів і вище, — зауважує наш співрозмовник. – Хоча суми чималі, однак, покупців урядових облігацій вистачає. Заможні люди обирають такий варіант з двох причин. По-перше, в усьому світі держава, уряд однозначно сприймаються як найнадійніший позичальник, який на 100% гарантує виконання своїх кредитних зобов’язань. По-друге, Міністерство фінансів пропонує наразі доволі непогані відсотки».

Нагадаємо, що можливість вкладати заощадження у валютні держоблігації з’явилася в Україні наприкінці 2011-го після внесення, з ініціативи Національного банку та Мінфіну, відповідних змін до законодавства. До того часу Кабмін всередині країни міг позичати тільки в гривні. Завдяки цьому, з грудня минулого року до дербюджету було залучено під 3 млрд доларів. Основними покупцями валютних ОВДП (облігації внутрішньої державної позики) стали банки, великі компанії, а також заможні люди.

Теоретично придбати ці цінні папери може сьогодні й «маленький» українець. Однак, процес цей доволі непростий та й не зручний. Досі валютні ОВДП (ВОВДП) випускалися у так званій бездокументарній формі, тобто в електронному вигляді, а далеко не кожен простий українець довіряє «такому». Враховуючи необхідність платити додаткові податки (порівняно з депозитами), відкривати банківські рахунки в цінних паперах і т.д., щоб отримати відчутну фінансову вигоду, розмір інвестицій має сягати з мільйон гривень. А такі суми є в розпорядженні, м’яко кажучи, далеко не кожного.

Та й можливі не дуже зручні питання від податківців, на кшталт «звідки взяли ці гроші?», «а перед цим всі податки сплатили?» тощо.

Але бомонд іде на цей варіант, бо, як зазначалося, крім високої надійності, держава пропонує хорошу дохідність. Так, середня дохідність по ВОВДП на наразі складає 9,3% річних, а середні ставки по валютним вкладам у стабільних банках – біля 7%. 

Ближче до народу

Щоб, з одного боку, розширити коло своїх потенційних кредиторів, з іншого – спробувати залучити в легальний обіг хоча б частину валюти, яка лежить в населення «під матрацами» (а такої, за оцінками економістів, – 50-70 млрд. дол.), уряд планує вже восени почати випуск і для пересічних громадян аналогу валютних ОВДП – т.зв. «казначейських зобов’язань».

Ці цінні папери дещо відрізнятимуться від ВОВДП (причому, на диво, позитивно). По-перше, вони існуватимуть в документарному (паперовому) вигляді. Вони не будуть іменними (значить, їх можна вільно не тільки купити, але й продати, подарувати кому заманеться). По-друге, доходи від казначейських зобов’язань не оподатковуватимуться.

Як розповідали в Міністерстві фінансів, номінал казначейських зобов’язань складе 500 доларів (тобто мінімальний поріг для інвестицій). Вони випускатимуться на рік-два й після того погашатимуться урядом (вкладникам повертатимуть вкладені гроші). Відсотки будуть сплачуватися кожні півроку з розрахунку 8-9% річних (це більше, ніж сьогодні по депозитам).

Поширювати казначейські зобов’язання уряд буде через кільканадцять обраних банків (очевидно, що перевага надаватиметься, передусім, тим фінустановам, які мають розгалужену по всім регіонам мережу відділень). Банкам же й можна буде продати цінні папери ще до моменту закінчення їх терміну обігу, у разі виникнення такої потреби. А це вже – безсумнівна перевага перед депозитами за дострокове зняття коштів з яких вкладники змушені йти, найчастіше, на втрату відсотків.

Переваги очевидні. Тож можна тільки вітати появу для широких верств населення альтернативного способу заощаджень.