Сергій Гриневецький: пакети з гречкою та чорний пі-ар — головна передвиборча технологія

Виступ 1-го заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони С.Р.Гриневецького на сесії Верховної Ради України

06 листопада 2012 р.

Шановний пане голово! Шановні колеги!

Попередні результати виборчої кампанії свідчать про те, що в суспільстві склалася ситуація невизначеності відносно багатьох викликів часу.

Більшість людей негативно сприймають державу, в якій вони живуть.

Затяжна системна криза, відхід значної частини суспільства від участі в політичному житті країни породили пригніченість, апатію, невдоволення.

Маргіналізація охопила цілі соціальні верстви, незалежно від рівня освіти, кваліфікації та місця роботи, що стало підгрунтям для ривка радикалізму, причому як зліва, так і справа.

Все це є гарною поживою для роздумів Конституційної Асамблеї, яка в ході своєї діяльності має відповісти на ключові питання: який в Україні державний устрій, форма правління та політичний режим.

В ході виборів інвестиції у пакети з гречкою та чорний пі-ар стали головною передвиборчою технологією і перевищили інвестиції в економіку.

Причина цього очевидна – неефективність чинної системи місцевого самоврядування. Місцеві ради практично не виконують покладені на них Конституцією та законами завдань, у тому числі і через нестачу повноважень та фінансових ресурсів. Більшість звернень та прохань громадян до кандидатів в народні депутати стосуються саме місцевих питань – асфальтування вулиць та міжквартальних проїздів, підрізки дерев і, вибачте, розгону бродячих собак.

Вкотре хочу нагадати, що без дієвого місцевого самоврядування неможлива і ефективна робота Верховної Ради.

Тому ініційований Президентом України конституційний процес має вирішити ключові питання, серед яких – реформа влади на місцях.

Дуже часто визначальним чинником є бідність переважної частини населення.

Праця в нашій країні перестає бути цінністю. Люди зневірюються в тому, що чесно працюючи, можна досягти певного добробуту. Це породжує відверто споживацькі очікування.

Мабуть тому серед передвиборчих гасел було вкрай багато обіцянок зрівняти, знизити або підвищити і вкрай мало пропозицій реформ політичної та економічної системи.

З бідності та неефективності державного механізму витікає головна проблема – корупція, яка сьогодні визнається однією з загроз національній безпеці.

Треба визнати – готовність частини виборців продати свої голоси це  своєрідна реакція суспільства на тотальну корупцію. В поведінці населення вбачається цинічний прагматизм.

Це прямий шлях до деморалізації суспільства. Політична еліта держави має зрозуміти свою відповідальність за втрату моральних орієнтирів. Популізм і підкуп однаково розбещують як тих, хто роздає обіцянки та продпайки, так і тих, кому їх роздають. Намагання використати ситуацію в корпоративних цілях несе в собі величезну загрозу.

Ще одне важливе питання в означеному контексті. Протягом останніх десяти років ми пережили чотири парламентські виборчі кампанії, включаючи одну позачергову. І кожного разу вибори проводилися за новим законом. Вважаю, що нам необхідно покласти край з експериментами у виборчій системі і повернутися до прийняття вже напрацьованого Виборчого Кодексу, який би визначив правила гри та заклав основи політичної традиції та наступництва.

Дякую за увагу.