Хвалебную оду одесскому нардепу — к изучению в детсадах и школах?  

Одесчина. В адрес Ананьевского отделения Благотворительного фонда нардепа Ивана Фурсина (138-й мажоритарный округ) пришло письмо от местного поэта Владимира Бабиенко следующего содержания:

«Висилаю Вам вірш про Івана Геннадійовича (Фурсина — прим.ред.). Даний вірш дуже підійде для дітей старших груп дитячих садків та молодшого шкільного віку, власне кажучи, фонд Фурсіна для них багато робить. Вірш можна використовувати на зустрічах, на святах у вигляді речівок, для хороводів. Скажемо, п’ять дітей говорять основні слова, а всі інші діти хором проговорюють слова, що повторюються. Цей вірш повинен бути розповсюджений по всіх дитсадках та школах, тому що він прославляє справи Фурсіна, і разом з тим і його ім’я. Взагалі, цей вірш з інтересом будуть читати і дорослі. Я думаю, що Ви можете послати його для друку і в районні газети, і в бюлетені.

Кілька слів про себе. Я вчитель Долинської гімназії. Проживаю у селі Долинському Ананьївського району. Пишу вірші, оповідання. Друкуюся в різних газетах та журналах. Прямо на днях вийшла у світ збірка поезії та прозових мініатюр «Я люблю тебе» про Україну, про рідний край, про рідне село,  про школу, про сім’ю, про людей. На жаль, за власний рахунок у одеському видавництві «Прес-Кур’єр».

Я думаю, я ще не один вірш напишу про Івана Геннадійовича, бо поет вбирає в себе все, про що висловлюються люди».

Вот отрывок из этого стихотворного произведения:

«Хто дороги прокладає

І зупинки нам ладнає,

Сад навколо їх саджає,

І про них постійно дбає?

Це все він,

депутат народний,

наш Іван Фурсін!…».

С полным текстом желающие могут ознакомиться на сайте Фонда Фурсина.

Редакция «РО» не имеет ни малейшего желания разбирать и оценивать хвалебное стихотворение с точки зрения литературной критики. Но вот настоятельное предложение распространить его во всех детских садах и школах для использования в ходе различных праздничных мероприятий само напрашивается на комментарий.

Подобные оды власть предержащим благодетелям были особенно популярны на просторах Российской империи ещё в 18 веке. А уж в советский период были исписаны тысячи тонн бумаги с одной идеей: «Спасибо товарищу Сталину (Ленину, Хрущеву, Брежневу и иным вождям, меньшим по калибру) за наше счастливое детство!». Добавьте к тому «эпохальные» труды второго Ильича — «Малая земля», «Возрождение», «Целина», выдержки из которых пытались вдолбить в головы даже малышам-дошколятам и школьникам, начиная с младших классов.

А вот теперь явно в духе декоммунизации детям предлагают петь осанну новоявленным миллионерам-благодетелям!

Валентин Евтушенко